Сборник

 

 главная страница          содержание          следующая сказка

Сказка в стихах о удалом котейке Мурчике

поиск  >>>>

   
       

народные сказки

мифы и легенды

сказки русских и советских писателей

сказки зарубежных писателей

народное творчество

послушать сказки

е-книги

игротека

кинозал

загадки

статьи

литература 1-11 класс

карта сайта

 

Віршована казочка про хвацького Мурчика.


Десь у нашого кота, геть пропала муркота

Навіть віскасу не хоче, і до діток не муркоче.

Зовсім долі вуса виснуть, ну от як з таким не скиснуть…

Та що ж трапилось з Мурком, з нашим радості клубком?


І його сусідка знизу, біла кішечка Маркіза

Теж сумує і не спить, на балконі все сидить.

Бо приводять їй сіамця, гонористого іспанця…

Й не пускають до Мурка, разом гратись у клубка.


Та рудий Мурко не з тих, хто здається в один дих!

Справді мужнього кота, не залишить муркота

Не дарма Кота в чоботях, подивився він в суботу!

Спритна блискавка руда, вже з балкону заліта…


Вушка й хвостика Маркізи, він грайливо зачіпа.

А вона, відчувши радість: ось нарешті Мурчик тут!

Ніжно щічкою торкає, його вуса, лапки й … тут.

Тут виходить на балкон, покурити дід Антон:


- От хвостата потороча, ще біди нам тут наврочить!

І сердито - з рушником… Не побачення …- облом.

Довелось Мурку тікати, хвіст в смородині ховати.

ПосидІв, подумав трішки, вирішив спіймати мишку.


Щоб сусідам піднести, свою гідність довести.

Доки мишку полював, вечір вже в дворі настав…

Вже хвилюється Мишко, де ж пропав його Мурко.

Кличе, всюди загляда, чи ж не сталася біда?...


Кіт стрибає з гаража, тягне жирного мишА…

Гордо хвіст підняв трубою: привітає хто героя?

А Мишко і тьотя Надя, придивившись до Мурка

Враз помітили обоє - повернулась муркота!


От цікаво, що ж за диво? Зранку ще ж лежав ліниво…

І куди несе трофей, до котів, чи до людей?

І пішли за ним тихенько, поховавши радість в жменьках.

А Мурко почапав знову, до сусідського балкону.


Спритно в нього застрибнув, перемогу ж ось здобув…

Вибрав кращого вазона, не аби що, а кротона

Вклав мишА на видне місце, щоби зручно було їсти.

Як захоче дід Антон, знову вийти на балкон,


І покурить і закусить, подобріє і відпустить

З нашим Мурчиком Маркізу, прогулятися донизу.

А Мишко і тьотя Надя - не стрибать вже пізно радять

Доведеться виручати, руде чудо, волохате.


І пішли дзвонити в двері до Антона і Лукері

Відчинила внучка Настя, теж рябенька торба щастя.

Розказали про героя, скористався як дірою…

І про те, що він мишА, ніс сюди бо поважа

І Антона й внучку Настю, і своє пухнасте щастя...


- Ох, хвостата потороча, знаю я чого він хоче ?.

Дід Антон розправив плечі, і бадьоро, не старече

На свою Лукерю глянув, посміхнувся і розтанув.

Пригадав, як у ці двері, вперше він заніс Лукерю


Молода була завзята, до роботи і до свята.

Як дзвіночок голосок, і коса як колосок:

- Та і я ж був молодим, що Лукере, може з ним,

З цим рудим завзятим чортом, нашій киці буде фарт?


Посміхнулась тільки мудро, і кивнула - та нехай.

Обійняв Антон Лукерю, запросили на вечерю

Тьотю Надю і Мишка, і Маркізу і Мурка…


Подивись лишень на них.

- На пухнастих, чи малих?


- Ти диви, і ці вже спелісь. Рибки, іграшки, мопед.

А ще кажуть молодь нашу, всю заплутав Інтернет.

Та покИ руді й завзяті, йдуть до мрії хай там що,

Будуть лідери й трудяги

 

следующая сказка

 

 

   
 
     
     

 

главная страница

содержание

следующая сказка

Рейтинг@Mail.ru